До сих пір я вважав, що фотографії з дельфінами не існує, точніше, що тато просто не фотографував. Не можу сказати, що з дельфінами, з клюва яких лилась вода у басейн пов»язано багато спогадів, а от те, що знаходиться на задньому плані….будівля…мммм
ТАк як ми мешкали у військовому містечку, не буде вдаватися у деталі, то бойових патронів, а рочків мені тоді було 5, було вдосталь. Патрони, снаряди, аптечки…одним словом все те, що солдати хотіли винести за межі гарнізону та продати, ймовірно, але ми випереджали їх розкрадаючи їхні нички!
А потім, заходили у ту будівлю (шалична), там щовихідних влітку смажили шашлики і може когось ще наші батьки. там було 6 кімнат. скажімо кругла будівля поділена як торт, і кожний сектор, це кімната з величезним вбудованим мангалом, столом та стільцями.
Дк от..у тих шашличних ми розводили багаття і кидали патрони, і чекали, поки вони «стрельнуть»….
дурні…і незнали страху, бо кидали просто жменями і тікали, не рахуючи, скільки має бути вибухів…Згадую…страшно.
